угода
Угода, -ди, ж. 1) Соглашеніе. 2) Угода; угожденіе. на вго́ду. Въ угоду. Придивлялась, наче б то зроду того не бачила — йому на вгоду.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 314.
Том 4, ст. 314.