угледіти
Угледіти, -джу, -диш, гл. 1) Увидѣть, замѣтить, усмотрѣть. Стара сиділа на присьбі і здалека вгледіла сина. Як угледять, то христяться. 2) Досмотрѣть, уберечь. Як не гледів, а не вгледів груш у садку, — хтось обтрусив уночі.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 314.
Том 4, ст. 314.