тюпотіти
Тюпотіти, -почу, -тиш, гл. Быстро идти. Вона.... аж тюпотить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 300.
Том 4, ст. 300.