туман
Туман, -ну, м. 1) Туманъ. Над ним хмарою чорніє туман тяжкий. тумана перти. Дурачить, врать. туман навести на ко́го. Обморочить, отуманить. На тебе десь туман у Литві навели. 2) Весенняя хороводная игра. Ум. туманочок. туманець.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 294.
Том 4, ст. 294.