тулитися
Тулитися, -лю́ся, -лишся, гл. Жаться, прижиматься, льнуть. Переполохані панянки тулились по кутках. Оце тобі, горобчику, так не вчись, до чужої голубоньки не тулись. Жене тебе неволя з України, із рідним словом тулишся мов злодій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 293.
Том 4, ст. 293.