тузувати

Тузувати, -зу́ю, -єш, гл. Тормошить. Стягли ляшка свині з коня, стали тузувати.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 293.

Випадкові слова

Відрубність, -ности, ж. Отдѣльность.

повністю...

Круженяти, -ня́ю, -єш, гл. О птицѣ: кружить, дѣлать круги летая; нарить. Коршак літає, літає, — чого він так круженяє? Радомысл. у.

повністю...

Малі́ти, -лію, -єш, гл. Умаляться, уменьшаться. Той мусить рости, я ж маліти. Єв. І. III. 30.

повністю...