тріпотіти
Тріпотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = трепотіти. Ґотур здойметься, тріпотит крилами, гутит.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 285.
Том 4, ст. 285.