трапляти
Трапляти, -ля́ю, -єш, сов. в. трапити, -плю, -пиш, гл. Попадать, попасть. Трапила й коса на камінь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 279.
Том 4, ст. 279.