токмити

Токмити, -млю, -ми́ш, гл. 1) Прицѣниваться, нанимать. Шейк. 2) Распредѣлять, группировать. Шейк. Токмит волики на три плуженьки. Гол. II. 4.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 272.

Випадкові слова

Остріг, -ро́гу, м. Плетень съ острішком. Новим острогом обгородились. О. 1861. XI. Св. 63.

повністю...

Придолоб, -ба, м. = граділь. Шух. І. 165.

повністю...

Угороджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. угороди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Вонзаться, вонзиться.

повністю...