товариш
Товариш, -ша, м. 1) Товарищъ. Гусь свині не товариш. 2) Членъ общества, участникъ предпріятія. Ум. товаришок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 269.
Том 4, ст. 269.