Перейти до вмісту
Словник Грінченка

тічити

Тічити, -чу, -чиш, гл. Быть въ періодѣ случки. Корова тічить. Черк. у.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 267.