тікати
Тікати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Бѣжать, убѣгать. Тікають не від калача, а від бича. 2) Тікай! Уходи, прочь! А тікай, бо мені сюди треба. Геть, тікай собі! Тікай з моїх очей!
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 265.
Том 4, ст. 265.