вирізняти
Вирізняти, -няю, -єш, сов. в. вирізнити, -ню, -ниш, гл. Отличать, отличить отъ другихъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 182.
Том 1, ст. 182.