тесля
Тесля, -лі, м. 1) Плотникъ. 2) ж. = теслиця. Ум. те́слик, те́сличок, тесельчик. В лісі, лісі буковім ой ішло, йшло два тесельчики, сікуть, рубають санбір деревце.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 259.
Том 4, ст. 259.