терх
Терх, -ха, м. 1) Вьюкъ на верховой лошади. 2) Мѣра жидкости. Та наварив путилянам горівочки з медом.... та наметав по терьхові, щоби тото пити. Шинкарі посідали з повними терхами.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 258.
Том 4, ст. 258.