терміття
Терміття, -тя, с. Кострика, твердыя части пеньки и льна. Хто тер коноплі, нехай той і терміття замете.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 257.
Том 4, ст. 257.