Перейти до вмісту
Словник Грінченка

тарапата

Тарапата, -ти, ж. 1) Родъ игры въ мячъ. О. 1861. XI. Св. 36. 2) Хлопоты, безпокойство. Не старіють літа, тільки тарапата. Ном. № 7218. Ум. тарапатка, тарапаточка.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 247.