там

Там нар. 1) Тамъ. Там добре, де нас нема. Шейк. 2) Туда. Де їдять, там пхайся. Шейк. 3) Тогда, въ такомъ случаѣ. Ой там то тяжко, ой там то гірко, як хто кого невірно любить. Грин. III. 242. Ум. таменька, таменьки, тамечка, тамечки, тамка, та́мки, тамкива. Грин. III. 688.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 245.

Випадкові слова

Жу́пище, -ща, с. Яма, гдѣ была соляная копь.

повністю...

Кавуняччя, -чя, с. Собирательное отъ кавун. І як уродився ж той баштан! то кавуняччя оттаке, а дині оттакі! Рудч. Ск. II. 9.

повністю...

Повиточувати, -чую, -єш, гл. 1) Выточить на токарномъ станкѣ (во множествѣ). Колеса штучно повиточувані. Г. Барв. 137. 2) Выцѣдить (во множествѣ). З обох барильців повиточував усе, що там було.

повністю...