суш
Суш, -ші, ж. 1) Сухое время года. Така суш, що й жати не можна. 2) Сухія деревья. Це не садок, а сама суш. 3) Сухой валежникъ. Як крадеться черкес по тій тропі, то під ногами в його суш і трісне. 4) Сухой воскъ, соты, изъ которыхъ нѣтъ меду. Здається і взяток був, а тепер вибивати — суш та й годі.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 234.
Том 4, ст. 234.