сусіль!
Сусіль! меж., выражающее внезапное появленіе. Могила тріснула, і те дитя, що ждали, на божий світ сусіль.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 231.
Том 4, ст. 231.