строїти
Строїти, -ро́ю, -їш, гл. 1) Одѣвать, наряжать. 2) Настраивать. Ой ти, Давиде, свої гусла стрій. 3) Готовить, приготовлять, снаряжать. Стрійте коні. В стані свічка горить, там Івасьо коня строїть. 4) Дѣлать, сооружать, строить. На один копил дідько всіх ляхів строїв. З чужого добра не строїть двора.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 218.
Том 4, ст. 218.