сторукий
Сторукий, сторучний, -а, -е. Сторукій. Батьку, брате! чом я не сторукий? Тисячі свічок палали в сторучних лихтарах.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 211.
Том 4, ст. 211.