стенатися

Стенатися, -на́юся, -єшся, сов. в. стену́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Встряхиваться, встряхнуться, рвануться. Ото він став навколішки, стенувся, — сириця так і тріснула. ЗОЮР. І. 6. Стенулась од його бігти. МВ. (О. 1862. І. 79). 2) Вздрагивать, вздрогнуть, дрогнуть. Чуб. V. 859. Стенулися кватирочки, як сіли світилочки; не так ще стенуться, як пива напються. МУЕ. ІІІ. 124. Молода йде із дружками і не стенеться! Іде, як пава пливе. Г. Барв. 390. Ой лугами йду, — луги розвиваються, берегами йду, — береги стенаються. Н. п. О водѣ: стенутися — всколыхнуться. Іно ввійшов у воду цавком, море стенулося і затопилося всьо. Гн. 1. 34.