статний
Статний, -а, -е. , статній, -я, -є. 1) = статечний. Він чоловік статній: з ледачим не знається, до шинку не ходе, у лайку, у бійку не зайде. 2) Зажиточный. Статній ґазда. 3) О верхней одеждѣ: длиннополый. 4) ста́тний вечір = свят-вечір.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 200.
Том 4, ст. 200.