становити
Становити, -влю, -виш, гл. 1) Ставить. Сип борщ, станов кашу, — чи поїмо бо ми. Чорт тобі, дівчино, угодить, які тобі закаблуки становить. 2) Строить. Бодай тії пани жили, що гуральні становили. становити грубу. Класть печь. 3) Составлять. Вода становить найважнішу частину землі. Се мені нічого не становить. 4) Выставлять чѣмъ. Я себе не становлю розумною.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 196.
Том 4, ст. 196.