сп'янчити

Сп'янчити, -чу́, -чи́ш, гл. Опьянить. Як випив три чарки, так його й сп'янчило. Черн. у.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 193.

Випадкові слова

Трибух, -ха, м. Требуха. Шейк.

повністю...

Убризкатися, -каюся, -єшся, гл. Обрызгаться.

повністю...

Збоє́цький, -а, -е. Разбойничій. По шляхетській гордували, по збоєцькій жартували. К. Досв. 115.

повністю...