Перейти до вмісту
Словник Грінченка

співак

Співак, -ка, м. 1) Пѣвецъ. Співак, танцюра на всі руки. Котл. Ен. IV. 11. Так ось коли побачив співака! яка мальована та штучна птиця. Греб. 391. 2) Пѣвчій. 3) Названіе собаки. Kolb. І. 65. 4) пт. Sylvia, травникъ. Вх. Пч. II. 14. Ум. співаченько, співачок. Федьк. І. 28. Лівничок-співачок. Мнж. 3.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 176.