спережати

Спережати, -жа́ю, -єш, сов. в. спереди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Опережать, опередить. Не спережай, Іване, йди поруч. Канев. у. Пливуть качки в два рядочки, одна й одну спережає. Мет. 57. Думка думку спережає. МВ. І. Він спередив мене конем. Екатер. у.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 174.

Випадкові слова

Приголубити, -ся. Cм. приголублювати, -ся.

повністю...

Широколистий, -а, -е. Широколистый. Широколистії тополі. Шевч. 325.

повністю...

Завередува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Закапризничать, заприхотничать, начать привередничать.

повністю...