соколонько
Соколонько, -ка, соколочок, -чка, м. Ум. отъ сокіл.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 165.
Том 4, ст. 165.