сокирка
Сокирка, -ки, ж. 1) Ум. отъ сокира. 2) мн. Раст. a) Delphinium consolida L. б) Vicia sepium L. в) Delphinium ajacis L. г) — городні. Matthiola annua. 3) мн. Родъ узора въ вышивкѣ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 165.
Том 4, ст. 165.