смутити

Смутити, -чу́, -тиш, гл. Печалить, наводить грусть.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 160.

Випадкові слова

Бибак, -ка, м. Вередъ. Угор.

повністю...

Кватирочка, -ки, ж. 1) Ум. отъ кватира. 2) Ум. отъ кварта. Гей поставлю я кватирочку меду, таки тебе з розумоньку зведу. Чуб. V. 347. Возьми собі кватирочку та йди додомочку, та й вдома напийся та й не волочися. Грин. III. 323.

повністю...

Похитати, -та́ю, -єш, гл. Пошатать, покачать.

повністю...