смик! II
Смик! II, межд. Дергъ. А він його смик за полу. Хто йде та й смик за новий косник.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 157.
Том 4, ст. 157.