слово
Слово, -ва, с. Слово. Прошу тебе, милий, вірними словами. Сказав слово та й мовчи. словом займати. Заговаривать съ кѣмъ. Мене, брате, словом не займають. словами блудити. Бредить. сло́во пити.? Твій брат буде з моїм братом слово пити. додержати, дотримати слова. Сдержать слово. Ум. слівце́, словце, словечко, словечечко, сло́вонько. Мачушине словце — що зімнєє сонце. Пі до любови, ні до розмови, ні до словечка, ні до ділечка. Скажи мені словечечко, серце. Словонька тихого да й не промовиш.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 152.
Том 4, ст. 152.