сліпачка
Сліпачка, -ки, ж. 1) Слѣпая. 2) = сліпак 2.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 151.
Том 4, ст. 151.