Перейти до вмісту
Словник Грінченка

скрикувати

Скрикувати, -кую, -єш, сов. в. скрикнути, -ну, -неш, гл. 1) Созывать, созвать. Скрикніть ви сон з усіх сторон на рожденного і хрещеного риба Божого N. Ном. № 8412. 2) Вскрикнуть. Ой мені лихо! — скрикнула молодиця. Стор. І. 41.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 143.