Перейти до вмісту
Словник Грінченка

скорух

Скорух, -ха, м. Дерево рябина. Вх. Лем. 466.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 141.