сідь
Сідь, -ди, ж. Сѣдина. Уже, бач, сідь проростає.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 125.
Том 4, ст. 125.