семиліток
Семиліток, -тка, об. Имѣющій или имѣющая семь лѣтъ. Найменший брат семиліток. Мати вмерла, я семилітком зосталась. Оженивсь я у петрівку та взяв дівку семилітку.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 113.
Том 4, ст. 113.