сембреля
Сембреля, сембри́ля, -лі, ж. Плата слугамъ, нанятымъ рабочимъ. Вознагражденіе натурой (молочными продуктами), даваемое гуцуломъ, хозяиномъ стада своимъ пастухамъ. Фалиться неситий, що й сембрелю не виплатить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 113.
Том 4, ст. 113.