світовий
Світовий, -а, -е. 1) Утренній. Да зійшла зоря да вечірняя, зійде світова. Світова зоря, зірниця. Поки світові півні заспівають. 2) Живущій въ свѣтѣ. Тут, світові. зважте, люде, що то в онім пеклі буде. 3) Всесвѣтный, міровой. Світовий закон. 4) Извѣстный всему свѣту. Світовий брехун. 5) Житейскій. Світові роскоші. Поговоримо про се да про те світове. 6) Житейскій, обыкновенный, естественный, общепринятый. Се світове. Світове діло.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 110.
Том 4, ст. 110.