сажати
Сажати, -жа́ю, -єш, гл. 1) = садити 1. Та йди, жінко, та йди, любко, квасолі садити. 2) = садовити. Багатого за стіл сажають, а убогого й так випроважають. 3) Поселять, поселить. Ой став городи, панські слободи по річках сажати. 4) Всовывать, вкладывать. Сажай мені кужель у праве ухо! — Вона всадить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 96.
Том 4, ст. 96.