рябуха

Рябуха, -хи, ж. Пестрый предметъ. Махорка рябуха. Курка рябуха. Ум. рябушка, рябушечка. В мене сучка-рябушечка. Мил. 81. Малії собі курочку-рябушечку. Чуб. II. 90.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 92.

Випадкові слова

Наме́тний, -а, -е. Шатерный.

повністю...

Гря́стиця, -ці, ж. — звичайна. Раст. Dactylis glomerata. Шух. I. 20.

повністю...

Гладенний, -а, -е., Ув. отъ гладкий. Ой гладенна баба. Екатер. у.

повністю...