рундуковий
Рундуковий, -а, -е. Крылечный. Розчинились у гетьмана рундикові двері.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 88.
Том 4, ст. 88.