росхиляти
Росхиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. росхили́ти, -лю́, -лиш, гл. Разгибать, разогнуть въ разныя стороны. Вітер жито росхиляє. Ой із-за гори буйний вітер повіває та вишневий садочок росхиляє. А я смерти не боюся.... гостоньками обсажуся. — Чоловіче, що ти знаєш, що смерть гостей росхиляє, та й на тебе постягає.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 82.
Том 4, ст. 82.