ростріпувати
Ростріпувати, -ную, -єш, сов. в. ростріпа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Растрепывать, растрепать. Косо моя жовтенькая! не мати тя росчісує, візник бичем ростріпує. 2) Разбивать, разбить. Рострепати яйце. Дівка растрепала горнец.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 81.
Том 4, ст. 81.