роспеститися
Роспеститися, -щуся, -стишся, гл. Избаловаться. Хоре коли не вмре, то роспеститься.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 72.
Том 4, ст. 72.