росквашувати
Росквашувати, -шую, -єш, сов. в. росквасити, -шу, -сиш, гл. 1) Растворять, растворить тѣсто. 2) безл. Росквасило. Стало грязно, распустило. Після дощу дорогу росквасило. 3) — губи. Распускать, распустить нюни. Росквасив губи як капиці. 4) Разбивать, разбить. Загадай дурному Богу молитись, то він собі і лоб росквасить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 66.
Том 4, ст. 66.