розцвяхувати

Розцвяхувати, -ху́ю, -єш, гл. Разукрасить гво́здиками.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 60.

Випадкові слова

Переміна, -ни, ж. 1) Перемѣна. 2) Замѣна, перемѣна кого или чего другимъ. Гей подай, батьку, подай переміну, бо я марно загину. Грин. III. 595. Та їх (дітей) треба обмить, треба й облатать, треба й обіпрать... а ви знаєте, шо мені ж переміни нема ніякої. Мил. 222. А всім козакам переміна стала. Чуб. V. 63. Ум. перемінка, переміночка. Моя дочко, моя й переміночко! Мил. 219.

повністю...

Куряний, -а, -е. Пыльный. Ой Із того куряного шляху привертайте к зеленому гаю. Рудч. Чп. 98.

повністю...

Проскуриця, -ці, ж. = проскура. Яра пшениця — на проскурицю. Чуб. III. 390.

повністю...