розумно
Розумно нар. 1) Умно, разумно. Наш отаман розумно порядкує. Він розумно відказав. 2) Понятно. Нічого було й не говорять, дивляться тілько одно на одного, а що на душі робиться, усе їм розумно. Нехай усім вам зробиться розумно, що се єдиний праведний Господь наш. Ум. розумненько, розумне́сенько.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 60.
Том 4, ст. 60.