розсуканий
Розсуканий, -а, -е. Нескладный, непроворный. Ходить як розсукана. І чим вона хороша? довга та розсукана.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 59.
Том 4, ст. 59.